Новини
March 27, 2026

Міжнародна наукова конференція Safe, Sustainable, and Swift Reconstruction of Ukraine

Конференція об'єднала експертів з різних країн світу, щоб обговорити практичні підходи до сталої реконструкції

19–20 березня 2026 року у Львівській політехніці відбулася міжнародна наукова конференція Safe, Sustainable and Swift Reconstruction of Ukraine.

Захід пройшов у межах проєкту S3, який досліджує, як повторно використовувати бетонні відходи, перетворюючи їх на більш екологічні та ресурсоефективні будівельні матеріали.

Саме цей підхід став основою для ширшого обговорення ролі інновацій, досліджень і координації між учасниками відбудови.

“У проєкті S3 ми не лише впроваджуємо унікальну інноваційну систему повторного використання бетону з будівельних уламків, але й посилюємо науковий потенціал українських університетів. Проєкт сприяє співпраці між українськими, британськими та нідерландськими дослідниками, а також просуває принципи інклюзії та гендерної рівності у будівельному секторі”, — наголосив Роман Пучко, CEO громадської організації ReThink.

У цьому контексті програма конференції включала такі теми:

  • сталий розвиток будівельних матеріалів і підходів у будівництві: інноваційні рішення для перероблення та управління відходами будівництва і демонтажу;
  • відновлення та розвиток інфраструктури: оцінку технічного стану пошкоджених будівель і споруд та методи їх посилення і відновлення;
  • міське планування та дизайн з урахуванням принципів стійкості та довгострокового розвитку;
  • екологічні та нормативно-правові аспекти відбудови: відповідність міжнародним стандартам і цілям сталого розвитку.

Учасники заходу відзначили, що відбудова України вже сьогодні відбувається в умовах постійних викликів і водночас відкриває можливості для впровадження нових підходів.

“Проєкт Safe, Sustainable, and Swift Reconstruction of Ukraine демонструє, як процес відновлення може тривати навіть в умовах постійних обстрілів та атак з боку росії. Перероблення відходів руйнувань у будівельні матеріали з низьким енергоспоживанням і вуглецевим слідом забезпечує значний екологічний ефект. Це також сприяє поширенню нових технологій, зокрема рішень для роботи з азбестом, та підтримує розвиток кругової економіки в будівництві”, — зазначила керівниця Львівського офісу Посольства Великої Британії в Україні.

Конференція зібрала міжнародну спільноту дослідників і практиків. Серед спікерів — представники провідних університетів Європи та України, зокрема Університету Лідса, Університету Шеффілда, Технічного університету Ейндговена, Токійського університету, Північно-Західного університету, Університету Оулу, Федеральної політехнічної школи Лозанни та Національного університету «Львівська політехніка».

У центрі дискусій було питання практичного застосування результатів досліджень.

“Важливо не лише продовжувати дослідження, а й зосередитися на впровадженні стандартів і реалізації пілотних проєктів-демонстраторів. Україна стикається з низкою викликів, які необхідно подолати, і саме через практичну апробацію рішень ми зможемо підтвердити їхню надійність, ефективність та забезпечити їхнє широке застосування”, — підкреслив Олексій Гуняк, кандидат технічних наук, доцент кафедри автомобільних доріг та мостів Національного університету "Львівська політехніка".

Мауріціо Гуаданьїні, старший викладач Університету Шеффілда наголосив: «Конференція S3 підтвердила, що наша наукова база є сильною. Водночас шлях до відбудови України потребує перетворення цих знань у практичні дії. Щоб подолати розрив між теорією та практикою, необхідно спиратися на три взаємопов’язані складові: дослідження, що стимулюють інновації; впровадження, яке формує довіру через практику; та освіту, що посилює наступне покоління фахівців. Для реалізації цього бачення всі учасники процесу мають перейти від ролі спостерігачів до активних рушіїв змін».

Учасники також звернули увагу на важливість координації між ініціативами та обміну знаннями.

“Нам потрібні не лише пілотні проєкти, а системні рішення та краща взаємодія між ними, а також співпраця з усіма стейкхолдерами: державою, місцевими громадами, бізнесом та інвесторами. Саме співпраця, а не конкуренція, дозволить ефективніше використовувати наявні знання й досвід для сталої та безпечної відбудови України”, — зазначила Наталія Лушнікова, постдокторантка з дослідження кругових будівельних матеріалів у Технічному університеті Ейндговена.

Водночас окрему увагу було приділено бар’єрам, які стримують впровадження сталих рішень.

«Існує багато бар’єрів на шляху до впровадження кругових підходів, і якщо ми хочемо рухатися вперед, нам потрібно працювати з кожним із них, зокрема розвивати дослідження, покращувати освіту та впроваджувати більш гнучкі стандарти. Водночас фінансування і страхування залишаються прихованими бар’єрами, оскільки багато страхових компаній не готові працювати з нестандартними будівельними рішеннями. У цьому контексті важливу роль можуть відігравати місцеві та національні органи влади, забезпечуючи гарантії для таких рішень», — додав Леон Блек, професор Університету Лідса.

Учасники також відзначили цінність конференції як платформи для подальшого діалогу та співпраці.

«Після майже трьох років роботи було цінно зібратися разом, щоб підсумувати напрацьоване та отримати нові інсайти. Конференція створила основу для подальшого діалогу та співпраці. Водночас важливо, що під час обговорень було відзначено роль децентралізації як одного з ключових чинників змін у будівельному секторі», — підкреслив професор Теодор Ханейн, завідувач кафедри науки про будівельні матеріали Університету Лідса.

Конференція допомогла сформувати спільне розуміння: для відбудови України потрібні не лише ресурси, а й чіткі підходи на основі даних, співпраці та перевірених на практиці рішень.

Дякуємо всім учасникам!

Пишаємося бути частиною такої сильної та відданої спільноти, що працює над відновленням України.

Більше про конференцію читайте тут.

19–20 березня 2026 року у Львівській політехніці відбулася міжнародна наукова конференція Safe, Sustainable and Swift Reconstruction of Ukraine.

Захід пройшов у межах проєкту S3, який досліджує, як повторно використовувати бетонні відходи, перетворюючи їх на більш екологічні та ресурсоефективні будівельні матеріали.

Саме цей підхід став основою для ширшого обговорення ролі інновацій, досліджень і координації між учасниками відбудови.

“У проєкті S3 ми не лише впроваджуємо унікальну інноваційну систему повторного використання бетону з будівельних уламків, але й посилюємо науковий потенціал українських університетів. Проєкт сприяє співпраці між українськими, британськими та нідерландськими дослідниками, а також просуває принципи інклюзії та гендерної рівності у будівельному секторі”, — наголосив Роман Пучко, CEO громадської організації ReThink.

У цьому контексті програма конференції включала такі теми:

  • сталий розвиток будівельних матеріалів і підходів у будівництві: інноваційні рішення для перероблення та управління відходами будівництва і демонтажу;
  • відновлення та розвиток інфраструктури: оцінку технічного стану пошкоджених будівель і споруд та методи їх посилення і відновлення;
  • міське планування та дизайн з урахуванням принципів стійкості та довгострокового розвитку;
  • екологічні та нормативно-правові аспекти відбудови: відповідність міжнародним стандартам і цілям сталого розвитку.

Учасники заходу відзначили, що відбудова України вже сьогодні відбувається в умовах постійних викликів і водночас відкриває можливості для впровадження нових підходів.

“Проєкт Safe, Sustainable, and Swift Reconstruction of Ukraine демонструє, як процес відновлення може тривати навіть в умовах постійних обстрілів та атак з боку росії. Перероблення відходів руйнувань у будівельні матеріали з низьким енергоспоживанням і вуглецевим слідом забезпечує значний екологічний ефект. Це також сприяє поширенню нових технологій, зокрема рішень для роботи з азбестом, та підтримує розвиток кругової економіки в будівництві”, — зазначила керівниця Львівського офісу Посольства Великої Британії в Україні.

Конференція зібрала міжнародну спільноту дослідників і практиків. Серед спікерів — представники провідних університетів Європи та України, зокрема Університету Лідса, Університету Шеффілда, Технічного університету Ейндговена, Токійського університету, Північно-Західного університету, Університету Оулу, Федеральної політехнічної школи Лозанни та Національного університету «Львівська політехніка».

У центрі дискусій було питання практичного застосування результатів досліджень.

“Важливо не лише продовжувати дослідження, а й зосередитися на впровадженні стандартів і реалізації пілотних проєктів-демонстраторів. Україна стикається з низкою викликів, які необхідно подолати, і саме через практичну апробацію рішень ми зможемо підтвердити їхню надійність, ефективність та забезпечити їхнє широке застосування”, — підкреслив Олексій Гуняк, кандидат технічних наук, доцент кафедри автомобільних доріг та мостів Національного університету "Львівська політехніка".

Мауріціо Гуаданьїні, старший викладач Університету Шеффілда наголосив: «Конференція S3 підтвердила, що наша наукова база є сильною. Водночас шлях до відбудови України потребує перетворення цих знань у практичні дії. Щоб подолати розрив між теорією та практикою, необхідно спиратися на три взаємопов’язані складові: дослідження, що стимулюють інновації; впровадження, яке формує довіру через практику; та освіту, що посилює наступне покоління фахівців. Для реалізації цього бачення всі учасники процесу мають перейти від ролі спостерігачів до активних рушіїв змін».

Учасники також звернули увагу на важливість координації між ініціативами та обміну знаннями.

“Нам потрібні не лише пілотні проєкти, а системні рішення та краща взаємодія між ними, а також співпраця з усіма стейкхолдерами: державою, місцевими громадами, бізнесом та інвесторами. Саме співпраця, а не конкуренція, дозволить ефективніше використовувати наявні знання й досвід для сталої та безпечної відбудови України”, — зазначила Наталія Лушнікова, постдокторантка з дослідження кругових будівельних матеріалів у Технічному університеті Ейндговена.

Водночас окрему увагу було приділено бар’єрам, які стримують впровадження сталих рішень.

«Існує багато бар’єрів на шляху до впровадження кругових підходів, і якщо ми хочемо рухатися вперед, нам потрібно працювати з кожним із них, зокрема розвивати дослідження, покращувати освіту та впроваджувати більш гнучкі стандарти. Водночас фінансування і страхування залишаються прихованими бар’єрами, оскільки багато страхових компаній не готові працювати з нестандартними будівельними рішеннями. У цьому контексті важливу роль можуть відігравати місцеві та національні органи влади, забезпечуючи гарантії для таких рішень», — додав Леон Блек, професор Університету Лідса.

Учасники також відзначили цінність конференції як платформи для подальшого діалогу та співпраці.

«Після майже трьох років роботи було цінно зібратися разом, щоб підсумувати напрацьоване та отримати нові інсайти. Конференція створила основу для подальшого діалогу та співпраці. Водночас важливо, що під час обговорень було відзначено роль децентралізації як одного з ключових чинників змін у будівельному секторі», — підкреслив професор Теодор Ханейн, завідувач кафедри науки про будівельні матеріали Університету Лідса.

Конференція допомогла сформувати спільне розуміння: для відбудови України потрібні не лише ресурси, а й чіткі підходи на основі даних, співпраці та перевірених на практиці рішень.

Дякуємо всім учасникам!

Пишаємося бути частиною такої сильної та відданої спільноти, що працює над відновленням України.

Більше про конференцію читайте тут.

Event Schedule

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur. Sit ut gravida aenean potenti. Metus in eu vel morbi dui nunc tellus. Non a massa maecenas massa.